Biopolymers and cell. 2010; 26 (3): 187 - 193
Вплив проангіогенних цитокінів на проліферативну активність та виживання ендотеліальних клітин
Л. В. Гарманчук, О. М. Пясковська, Г. І. Соляник
Пухлинний ангіогенез на відміну від фізіологічного характеризується високим рівнем продукування пухлинними клітинами проангіогенних цитокінів, які по-різному діють на функціональну активність ендотеліальних клітин. Мета роботи – провести порівняльний аналіз впливу фактора росту ендотеліальних клітин (VEGF) та епідермального фактора росту (EGF) на проліферативну активність і виживання ендотеліальних клітин за їхнього експоненційного та конфлюентного росту. Методи. Проліферативну активність і виживання ендотеліальних клітин лінії МАЕС під впливом EGF та VEGF визначали за МТТ-тестом і підрахунком живих клітин з використанням трипанового синього. Результати. EGF (незалежно від рівня сироваткових факторів) у концентраціях, більших за 10 нг/мл, активує проліферативну активність ендотеліоцитів за умов конфлюентного росту на 18–36 % (р < 0,05) ефективніше порівняно з контролем, тоді як при експоненційному рості ендотеліоцитів суттєвого впливу зазначеного цитокіну на проліферацію клітин не виявлено. VEGF у широкому діапазоні концентрацій не проявляє мітогенного ефекту на ендотеліоцити за умов як конфлюентного, так і експоненційного росту. Більше того, у концентраціях, вищих за 100 нг/мл, VEGF на 12 % (р < 0,05) інгібує проліферативну активність ендотеліальних клітин в умовах конфлюентного росту. У разі дефіциту сироваткових факторів обидва цитокіни сприяють виживанню ендотеліальних клітин, суттєво зменшуючи їхню загибель. Висновки. EGF на відміну від VEGF стимулює як проліферацію ендотеліальних клітин, так і їхнє виживання, тоді як VEGF сприяє лише виживанню ендотеліоцитів.
Ключові слова: епідермальний фактор росту (EGF), фактор росту ендотеліальних клітин (VEGF), проліферативна активність, ендотеліальні клітини з аорти мишей лінії МАЕС.