Біосинтез альфа-2b інтерферону людини (ІФН) у клітинах Е. coli BL21 (DE3), які несуть плазміду рЕТ-αІФН, індукували різними (від 0,01 до 10 мМ) концентраціями ізопропіл-β-D-тіогалактозиду (ІПТГ). Плазміда рЕТ-αІФН містить штуч­ний ген ІФН під контролем промотора гена 10 фага Т7. Ген РНК-полімерази фага Т7 знаходиться в хромосомі клітин Е. coli BL21 (DE3) під контролем lac-UV5 промотора Е. coli Виявлено, що значення мінімальної концентрації ІПТГ, яка забезпечує ефективну експресію цільового білка, зростають із зниженням температури культивування продуцента після індукції. Так, при 37 °С повна індукція досягається внесенням до середовища ІПТГ у кінцевій концентрації 0,06 мМ, а при 21 °С–0,1 мМ. Показано, що зниження концентрації індуктора до 0,01 мМ не сприяє накопиченню ІФН у розчинній формі при культивуванні продуцента при температурі 37 °С. Також визначено, що ІПТГ у кінцевій концентрації до 2 мМ не чинить негативного впливу на літичний розвиток бактеріо­фага лямбда і інфіковані їм клітини, що містять плазміду, лізуються, в результаті чого рекомбінантний білок у роз­чинній формі накопичується безпосередньо в культуральному середовищі. Мінімальна концентрація ІПТГ, яка забезпечує максимальний вихід ІФН при цьому способі його отримання, складає 0,2 мМ.