Передумови/Мета. Рак підшлункової залози (PC) — це вкрай злоякісні пухлини з медіанним виживанням без лікування 3-6 місяців. Необхідні клінічні та молекулярні предиктори результатів лікування PC. Ми проаналізували Український реєстр підшлункової залози, одноцентровий клінічний набір даних із 299 пацієнтів із 315 необробленими параметрами PC, які проходили хірургічне лікування в Національному інституті раку (Київ, Україна) з 2019 по 2024 рік. Методи. Після даних очищення та трансформації було використано 180 стовпців для аналізу перерізу кореляції. Після описової статистики розраховано кореляції Спірмана та Кендалла. Перетин кореляційних матриць використовувався для подальших моделей багатовимірної регресії з включенням основних коваріатів (стать, вік, діагноз, ІМТ, стадія пухлини). Всі аналізи проводилися в R. Результати. Набір даних включав 138 чоловіків і 160 жінок і 1 пацієнт з невідомою статтю, із середнім віком операції 59,1 ± 12,0 років. Більшість випадків були аденокарциномами (197, 81,7%), за ними слідували NET (25, 10,4%), GIST (3, 1,2%) та інші типи. Більшість пацієнтів мали ступінь G2 на момент операції (129, 55,6%). Було 23 смерті в лікарнях (7,7%) та 10 смертей вдома (3,3%). 32 параметри мали слабку або помірну кореляцію (r = 0.094—0.514, p < 0.05) щонайменше у двох основних результатах (статус пацієнта, індекс Карнофського або індекс Клавієна — ускладнення Діндо) згідно з кореляціями Спірмена і Кендалла. Багатовимірні регресійні моделі підтвердили, що панкреатектомія негативно пов'язана з поганими результатами (коефіцієнти шансів (OR) = 0,008–0,029, p-значення FDR < 0.05) тоді як тривалий час до видалення назогастральної трубки був позитивно пов'язаний з ними (OR = 1,14–1,36). Кілька клінічних параметрів були пов'язані з поганими результатами (наприклад, неохіміотерапія або необхідність переливання еритроцитів), що може відображати латентну тяжку патологію. Висновки. У цьому пояснювальному дослідженні ми систематично зібрали та ретельно проаналізували кілька клінічних параметрів у 299 пацієнтів з PC і розробили рамки для збору та аналізу даних. Хоча дослідження недостатньо ефективне для отримання надійних клінічно значущих результатів, наведені вище зв'язки узгоджуються з чинними клінічними рекомендаціями, заснованими на доказах. Для отримання клінічних інсайтів слід використовувати ширший набір даних із глибшим фенотипуванням, а також включати інструментальні та молекулярні діагностичні дані.