Передумови/Мета. CML визначається онкопротеїном Bcr-Abl, а його регіон BCR відіграє ключову роль у онкогенній розвитковій сигналізації. Метою цього дослідження було ідентифікувати нові партнерські білки Bcr-Abl як потенційні терапевтичні цілі в CML. Методи. Використовувалася клітинна лінія K562. Білкові комплекси вивчалися за допомогою коімунопреципітації, GST преципітації та тестів Label Pull-Up — отримані результати вивчалися за допомогою тестів Вестерн-блот. Також використовували імунофлуоресценційний аналіз із подальшою конфокальною мікроскопією. Усі експерименти проводилися у трьох незалежних біологічних реплікаціях. Результати. Було встановлено наявність взаємодії між повнорозмірними білками Bcr-Abl та USP1/GLG1 у клітинах K562. Було доведено, що білковий комплекс Bcr-Abl/USP1 утворюється через домен PH і локалізується в ядрах клітин K562. Колокалізація Bcr-Abl і GLG виявилася складною у Гольджі. Виявлено зв'язок між дейбіквітинуючою активністю USP1 і рівнем Bcr-Abl у клітинах. Інгібування активності USP1 фармакопейними препаратами, зокрема пімозидом, сприяє апоптозу елементів K562. Виявлено, що кортактин колокалізується з PH-доменом і з повнорозмірним Bcr-Abl у центросомній області та в премембранній області на місцях розгалуження актину, а також участь клатрину в цій колокалізації. Осад GST і Вестерн-блот продемонстрували пряму взаємодію PH-домену білка BCR з кортактином і FNBP1. Продемонстровано колокалізацію Bcr-Abl і FNBP1, і останній бере участь у процесі фагоцитозу. Висновки. Виявлено нові сигнальні шляхи, пов'язані з Bcr-Abl та його білковими партнерами USP1, GLG1, кортактином і FNBP1, що свідчить про можливе порушення цих шляхів через конститутивну тирозинкіназну активність Bcr-Abl. Отримані результати поглиблюють розуміння механізмів стабілізації рівня Bcr-Abl, його участі в внутрішньоклітинному транспорті та ремоделуванні актинового цитоскелета. Виявлено новий підхід до зниження рівня Bcr-ABL шляхом пригнічення дейбіквітинуючої активності USP1. Таким чином, ідентифіковані партнерські білки Bcr-Abl є важливими для подальших досліджень як потенційні терапевтичні цілі для розробки нових підходів до лікування CML. Гранти. Ця робота була підтримана грантом Національного дослідницького фонду України № 0126U003794.