Biopolym. Cell. 2026; 42(Special Issue):60.
Біомаркери та інструменти молекулярної діагностики захворювань
Комбіноване лікування S-аденозилметіоніном та глутатіоном зменшує стеатоз підшлункової залози у дієтованій і стрес-індукційній щурячій моделі метаболічних порушень
1Кленіна І. А., 1Діденко В. І., 1Татарчук О. М., 1Галінський О. О., 1Галінська А. М.
  1. ДУ «Інститут гастроентерології
    Національної академії медичних наук України»
    пр. Слобожанський, 96, Дніпро, Україна, 49074

Abstract

Передумови. Підшлункова залоза відображає метаболічні порушення, пов'язані з інсулінорезистентністю, запаленням і ремоделюванням. Мета. Метою було визначити, чи коригує S-аденозилметіонін/глутатіон морфологію підшлункової залози та метаболічні порушення після експериментального стеатозу. Методи. Самців білих щурів поділили на три групи по 8 тварин кожна: контрольну, 60-денну модель і корекційну групу. Модель поєднувала раціон з високим вмістом жиру – 10% розчину фруктози та хронічне просторове обмеження. Після симуляції корекційна група отримала S-аденозилметіонін плюс глутатіон у дозі 0.2 г/кг/день протягом 30 днів. Було оцінено морфологію підшлункової залози, метаболізм вуглеводів і ліпідів, фактор росту трансформації бета-1 (TGF-β1) та коротколанцюгові жирні кислоти калу (SCFA). Дані представлені як середнє ± SEM. Результати. В моделі підшлункова залоза була підтверджена у 8 із 8 щурів (100%) і якісно оцінена як легка/помірна через накопичення адипоцитів між внутрішньолобярними та внутрішньолобярними адипоцитами, ацинарну вакуолізацію, запалення та ранній фіброз. Початкова ацинарна атрофія та фіброз були виявлені у 3 із 8 тварин (37.5%). Після корекції мінімальний стеатоз зберігався у 7 із 8 тварин (87.5%) і відсутній у 1/8 тварин (12.5%); фіброз і запальний інфільтрат не виявлені, а архітектура ацинарно-острівної структури збереглася. Рівень глюкози знизився з 9.4 ± 0.83 до 6.8±0.52 ммоль/л (p < 0.05 vs модель), але залишався неконтрольованим (1.8 ± 0.66; p<0.05). Зниження TGF-β1 через 2591.8±136.6 до 2302.8 ± 152.1 пг/мл, але перевищило контрольний рівень (1176.2 ± 257.3 пг/мл; p < 0.05). Коефіцієнт низької щільності ліпопротеїнів, холестерину (ЛПНЩ-C) та атерогенного коефіцієнта залишалися підвищеними порівняно з контрольним показником (p < 0.05). Серед SCFA лише масляна кислота суттєво зменшилася у моделі порівняно з контрольною, (p < 0.05). Висновки. C-аденозилметіонін/глутатіон сприяв морфологічній регресії стеатозу підшлункової залози, зменшував інфільтрацію жиру, виключав гістологічний фіброз і запалення, а також зберігав ацинарно-острівну архітектуру. Нормалізація була частковою як залишковий HOMA-IR, а підвищення TGF-β1 свідчило про стійку метаболічну та профілібротну активацію. Фінансування. «Для вивчення клінічних, біохімічних факторів, а також структурні особливості підшлункової залози у військовослужбовців Збройних сил України з метаболічними захворюваннями, стеатозними захворюваннями печінки, пов'язаними з дисфункцією, та покращенням її лікування» (No. 0125U000190).
Keywords: підшлункова залоза, стеатоз, S-аденозилметіонін, глутатіон, HOMA-IR, TGF-β1, SCFA