Biopolym. Cell. 2026; 42(Special Issue):74.
https://doi.org/10.7124/bc.000B85
Біомаркери та інструменти молекулярної діагностики захворювань
Молекулярно-генетична характеристика та поширеність порушень окислення жирних кислот, виявлених під час скринінгу новонароджених в Україні
1, 2Мицик Н. Ю., 1Барвінська О. Ю., 1Куцик О. Е., 1Грехул І. С., 1Кормоз С. В., 1Живиця Ю. В., 1Мошківська Л. С., 1Журенко Т. В., 1Лешик Б., 1Фрунзевич Н. К., 1Шульга М. О., 1, 2Ольхович Н. В., 2, 3Горовенко Н. Г.
  1. Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», Міністерство охорони здоров'я України
    В'ячеслава Чорновола, 28/1, Київ, Україна, 01135
  2. Інститут генетичної та регенеративної медицини, ДУ “Національний
    науковий центр “Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини
    ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України”
    вул. Святослава Хороброго, 5, Київ, Україна, 03151
  3. Національний університет охорони здоров'я України імені Шупика
    вул. Дорогожицька, 9, Київ, Україна, 04112

Abstract

Передумови. Порушення окиснення жирних кислот (FAOD) — це група спадкових метаболічних захворювань, спричинених дефектами мітохондріального β-окиснення жирних кислот або транспорту карнітину. З жовтня 2022 року було впроваджено передове скринінгування новонароджених на 21 спадкове захворювання, включаючи шість FAOD (CUD, MCADD, VLCADD, LCHADD, TFP та MADD). в Україні. Ця програма дозволила оцінити поширеність, молекулярний спектр і генетичні характеристики FAOD в українській популяції. Методи. Молекулярно-генетичний аналіз було проведено за допомогою іонного NGS GeneStudio S5 (Thermo Fisher Scientific) і підтверджено секвенуванням Sanger на генетичному аналізаторі 3500DX (Applied Biosystems). Потенційна клінічна значущість раніше не зареєстрованих варіантів оцінювалася за допомогою автоматизованих платформ інтерпретації варіантів VarSome і Franklin. Результати. З жовтня 2022 по грудень 2025 року в рамках розширеної програми скринінгу новонароджених в Україні було обстежено загалом 519 535 новонароджених. FAOD було підтверджено у 25 новонароджених. Виявлені захворювання включали 14 випадків MCADD (частота 1:37110; 56% усіх випадків FAOD), 5 випадків CUD (1:103907; 20%), 3 випадки LCHADD (1:173178), 1 випадок VLCADD (1:519535) та 1 випадок MADD (1:519535). Крім того, одному новонародженому з дефіцитом CPT II було діагностовано при диференціальному діагнозі (1:519535). Основним варіантом гена ACADM серед пацієнтів з MCADD був p.Lys329Glu (85,7%). Один пацієнт з MCADD мав гомозиготний варіант ACADM c.31-2A>G. У пацієнтів із CUD найпоширенішими варіантами SLC22A5 були p.Thr232Met (20%), c.-149G>A (20%) та p.Val151 = (20%). Дослідження виявило три раніше незареєстровані патогенні місенс-варіанти: ACADM (p.Ile134His), SLC22A5 (p.Glu111Gly) та ETFDH (p.Leu327Pro). Висновок. MCADD (56% випадків FAOD) та CUD (20%) були найпоширенішими FAOD, виявленими внаслідок розширення неонатального скринінгу в Україні. Молекулярно-генетичний аналіз виявив домінування ACADM p.Lys329Glu та виявив три нові ймовірні патогенні варіанти в генах ACADM, SLC22A5 та ETFDH. Ці результати покращують розуміння молекулярної епідеміології FAOD у українській неонатальній популяції.
Keywords: порушення окислення жирних кислот, секвенування наступного покоління, скринінг, прогноз
Повний текст: (PDF, англійською)