Передумови. Тяжкі стресові і травматичні стани, такі як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), пов'язані з при прискореним біологічним старінням; активність теломерази (TA є динамічним біомаркером, який реагує швидше за довжину теломер. Методи. Використовували самців мишей C57BL/6J (9–12 тижнів, n = 24, 12 у групі), а фенотип, пов'язаний зі стресом, викликали за протоколом одноразового довготривалого стресу (SPS), після чого тварин не турбували 7 днів [1, 2]. Поведінкові тести включали OF, EZM, FC та NOR. TA вимірювали за допомогою TRAP-qPCR у кістковому мозку, яєчках, префронтальної кори, гіпокампу та надниркових залоз. Нормальність (Шапіро-Вілка) та відмінності в групах (Манн-Вітні U або t-тест Стьюдента) перевірялися при p < 0.05 для поведінкових даних та ТА. Результати. Поведінкові тести виявили фенотип, пов'язаний зі стресом, з підвищеним страхом і неоднозначними змінами тривожності. Заморожування FC та OF підвищило (p < 0.05), але час відкритої зони EZM суперечить класичній тривожності. Індекс дискримінації NOR не показав різниці між групами. ТА кісткового мозку не показала різниці. ТА яєчка збільшилося ~75 разів постстрес (p = 0.0002). Це помітне підвищення потребує підтвердження через плутанинні фактори. ТА в корі, гіпокампі та надниркових залозах була нижчою за межі виявлення. Висновки. Фенотип, пов'язаний зі стресом, супроводжувався тканинно-специфічним підвищенням ТА яєчка, без змін кісткового мозку. Рівень ТА мозку та наднирників нижче межі виявлення, ймовірно, відображає чутливість до аналізу та низьку базальну активність. Ці результати свідчать, що репродуктивна система є ранньою мішенню, чутливою до стресу, що заслуговує на ширші багатотермінові дослідження.