Передісторія. Метаболічний синдром (MetS) наразі вражає понад одну п'яту частину населення світу. Хронічна гіперглікемія, властива MetS, є тригерним фактором неферментативної глікації білків, що ініціюється надмірним зниженням рівня цукру в крові та утворенням стабільних, просунутих кінцевих продуктів глікації (AGEs). Накопичені продукти глікації викликають структурні та функціональні модифікації білків, особливо рецепторів і ферментів, що призводить до пригнічення їхньої фізіологічної активності. Тому пошук ефективних засобів для корекції цих змін є надзвичайно актуальним, особливо цікавим є Ganoderma lucidum через його комбінований гіпоглікемічний та антиоксидантний потенціал. Методи. MetS було змодельовано у самців щурів Wistar із використанням 42-денного високовуглеводного споживання (10% фруктози). Тварин рандомізували у чотири групи (n=8): контрольну групу, групу MetS, та дві відповідні групи, оброблені екстрактом. Екстракт міцелію G. lucidum вводили per os (1 г/кг) протягом останніх 14 днів експерименту. Кількісна оцінка AGE та їхніх флуоресцентних похідних (пентосидин, весперлізин, аргпіримидин) у плазмі крові проводилася спектрофторометрією за допомогою спектрофторфотометра Shimadzu RF-5000 (Шімадзу, Японія). Результати. У щурів з MetS AGE збільшилися на 124,6%, аргпіримидин — на 104,1%, тоді як пентосидин і весперлізини майже подвоїлися. Введення екстракту знизило AGE на 46,4%, аргпіримидин на 52,4%, пентосидин на 41,1%, а весперлізин A/B на 41,8% порівняно з групою MetS. Рівні весперлізину C показали лише зниження тенденції. У контрольній групі екстракт не спричинив статистично значущих змін. Висновки. Екстракт міцелію G. lucidum демонструє виражений антиглікаційний потенціал за умов експериментального MetS. Введення екстракту суттєво знижує накопичення AGE у плазмі крові, при цьому аргпіримидин є найчутливішим маркером корекції. Цей ефект зумовлений специфічними біоактивними компонентами: апігенін, лютеолін, полісахариди та протеоглікани забезпечують системний гіпоглікемічний ефект, обмежуючи раннє утворення продуктів глікації, тоді як синергетичний антиоксидантний ефект полісахаридів і фенолів екстракту. Сполуки (галова та елагінова кислоти, рутин) перешкоджають модифікації біомолекул на пізніх стадіях.