Передумови. Альтернативне сплайсування (АС) розширює транскриптомічне та протеомне різноманіття, створюючи білкові ізоформи зі специфічними або протилежними функціями. Аберантний АС сприяє гліобластому (GBM) та агресивності. Внаслідок цього ізоформно-специфічні терапевтичні підходи стають перспективними стратегіями для таргетного лікування раку. Спираючись на набори даних TCGA та попередні функціональні дослідження ITSN1 (ITSN1-L, ITSN1-S) та CHI3L1 (CHI3L1-FL, CHI3L1-del8 ізоформи) у гліомних клітинних лініях, нинішня мета націлена на вивчення їх розподілу у людських зразках GBM. Методи. Зразки пацієнтів з IDH-wt GBM були зібрані після поінформованої згоди та відповідно до етичних рекомендацій. Пухлинна тканина (n = 35) та відповідна суміжна непластична мозкова тканина (n = 10) були отримані у пацієнтів, які проходили хірургічну резекцію. Рівні транскрипту кількісно вимірялися за допомогою RT-qPCR за допомогою ізоформ-специфічних праймерів, розроблених у нашій лабораторії. Для нормалізації використовували RPLP0 та GAPDH. Діагностичну ефективність оцінювали за допомогою аналізу кривої ROC. Співвідношення ITSN1-L/ITSN1-S було розраховано на основі нормалізованих рівнів експресії. Результати. Статистично значущі зміни експресії ізоформ спостерігалися у зразках GBM. рівні мРНК обох ізоформ CHI3L1 підвищилися у пухлинах порівняно з контрольними тканинами (AUC-del8 = 0.9298, 95% CI 0.8495–1.000; AUC-FL = 0.9444, 95% CI 0.8371–1.000). Для порівняння, обидва транскрипти ITSN1 значно знизилися при GBM (AUC-S = 0.9402, 95% CI 0.9351–1.000; AUC-L = 0.9658, 95% CI 0.9612–1.000). Крім того, у пухлинних тканинах було виявлено зменшену відносну чисельність ITSN1-L порівняно з ITSN1-S (AUC = 0.9231, 95% CI 0.8779–1.000). Висновки. Це пілотне дослідження демонструє зміну регуляції основних ізоформ транскриптів ITSN1 та CHI3L1 у GBM. Виражене зниження ITSN1-L порівняно з ITSN1-S підтверджує попередні звіти, які вказують на сильнішу рольITSN1-L у супресії пухлин. Ці результати підкреслюють важливість AS у біології GBM і свідчать про потенціал специфічних ізоформ як діагностичних біомаркерів і терапевтичних мішеней. Фінансування. Ця робота була підтримана грантом Національної академії наук України на дослідження Лабораторії молодих науковців, що проводять дослідження у пріоритетних напрямках розвитку науки і технологій (2025—2026, #0125U001298) та грантом Фонду IMBG Simons для українських установ (No SFI-PD-Ukraine-00017453).