Мета. Довгі некодуючі РНК є важливими регуляторами канцерогенезу та перспективними прогностичними біомаркерами. MALAT1 (Metastasis-Associated Lung Adenocarcinoma Transcript 1) бере участь у прогресуванні пухлини, метастазуванні та резистентності до терапії. Генетичні варіанти MALAT1 можуть впливати на сприйнятливість до раку та клінічні результати; однак їхня прогностична цінність при урологічних злоякісних утвореннях залишається незрозумілою. Методи. У дослідженні взяли участь 242 пацієнти з урологічними злоякісними утвореннями: 101 з світлоклітинним раком нирки (ccRCC) і 141 з карциномою уротеліального сечового міхура (UCB). Геномна ДНК була виділена з периферичної крові, а поліморфізм MALAT1 rs619586 генотипований за допомогою TaqMan Real-Time PCR (C___1060479_10). Дослідження відповідало Гельсінській декларації, і всі учасники надали письмову обізнану згоду. Аналіз Kaplan-Meier використовувався для оцінки віку на початку захворювання та загальної виживаності. Відмінності між групами генотипів оцінювалися за допомогою тестів Log-rank та Gehan-Breslow-Wilcoxon з коефіцієнтами ризику (HR), 95% довірчими інтервалами (95% CI) та набором статистичної значущості при p < 0.05. Результати. У загальній когорті носії малого алеля G (AG+GG) мали тенденцію розвивати урологічні злоякісні утворення у молодшому віці, ніж гомозиготи AA (медіанний вік 62.5 проти 68 років; HR = 1.44; p = 0.069). Значна асоціація спостерігалася у пацієнтів з карциномою уротеліального сечового міхура, де носії захворювання G-алеля розвивалися приблизно на 11 років раніше за гомозиготи AA (65 проти 76 років; Log-ранг p = 0.032; Бреслоу p = 0.033; HR = 1.796). Аналіз виживаності виявив значущий зв'язок між rs619586 і загальною виживаністю у пацієнтів з світлоклітинним раком нирки. Носії мінорного алеля G показали значно нижчу загальну виживаність порівняно з гомозиготами AA (Log-rank p = 0.0101). Водночас rs619586 не мав значущого впливу на загальну виживаність, спостерігану у пацієнтів з карциномою уротеліального сечового міхура (p = 0.8479). Висновки. Поліморфізм генів MALAT1 rs619586 пов'язаний із більш раннім початком уротеліальної карциноми сечовивідних шляхів та гіршою загальною виживаністю при світлоклітинному раку нирки. Ці дані свідчать, що генетична варіабельність MALAT1 може слугувати біомаркером для оцінки ризику та прогностичної стратифікації при урологічних злоякісних пухлинах. Фінансування. SRW "Визначення ролі молекулярно-генетичних предикторів у ранній діагностиці та прогнозі злоякісних захворювань сечової системи", No.0123U101850.