Передумови/Мета. Фактор росту фібробластів 21 (FGF21) регулює метаболізм ліпідів і глюкози. Ми мали мету оцінити його зв'язок із вісцеральним ожирінням, інсулінорезистентністю та лептином у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) та метаболічною дисфункцією стеатозної хвороби печінки (МДСХП). Методи. У дослідженні взяли участь 80 пацієнтів із середнім віком 39.04 ± 1.03 роки (56 чоловіків, 24 жінки) та 16 загалом здорових осіб як контроль (11 чоловіків, 5 жінок; 34.6 ± 1.6 року). Дослідження було затверджено Державним комітетом з медичної та біологічної етики Інституту гастроентерології НАМН України (Протокол No. 2, 19 квітня 2021 року). Структура тіла оцінювалася за допомогою TANITA MC-780MA; сироватка FGF21, лептин і інсулін вимірювалася за допомогою ELISA. Результати. FGF21 відрізнявся за категорією жиру (Крускал-Волліс p = 0.024): надмірна вага — 1254 (1216; 1310) пг/мл; ожиріння 1 ступеня 1 — 1321 (1298; 1345); 2 ступінь 1335 (1255; 1493); 3 ступінь 1374 (1305; 1400). Вісцеральне ожиріння було виявлено у 31/80 (38.8%) пацієнтів; FGF21 був вищим, ніж у контрольній групі (1374 (1307; 1456) проти 1101 (1011; 1153) пг/мл; p 1317.5 pg/mL виявили вісцеральне ожиріння з чутливістю 71.0% та специфічністю 53.1% (AUC = 0.705; p). Висновки. Підвищений рівень FGF21 пов'язаний із вісцеральним ожирінням та несприятливими метаболічними особливостями. FGF21 >1317.5 пг/мл можна вважати додатковим маркером вісцерального ожиріння; його незалежне прогностичне значення потребує підтвердження у великих дослідженнях з урахуванням віку, статі та ІМТ (з урахуванням різних факторів). Фінансування. «Для вивчення харчування пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та розробки програми корекції виявлених захворювань» (No. 0121U111550).