Передумови. Пероральна мікробіота впливає на імунітет, запалення та канцерогенез і може бути неінвазивним біомаркером раку. Оскільки більшість досліджень використовують не пов'язані контрольні групи, ми порівнювали пацієнтів із солідними пухлинами та здорових родичів, щоб відрізнити зсуви, пов'язані з раком, на основі спільної генетики та способу життя. Методи. ДНК із 31 зразка слини (11 пацієнтів із солідними пухлинами, 20 здорових родичів) була покращена за допомогою панелі Ion AmpliSeq Pan-Bacterial Research Panel, а бібліотеки секвенувалися на системі Ion S5 Plus, а біоінформатична обробка проводилася у програмному забезпеченні Torrent Suite. Пацієнти мали гетерогенні пухлини, зокрема рак молочної залози, колоректального, шлунка, яєчників, простати, щитоподібної залози та шкіри. Результати. Обидві когорти мали спільне ядро з 115 видів бактерій (кумулятивна відносна чисельність >32,06%), домінантних у типі Bacillota (>63%). У унікальних фракціях спостерігалися явні зсуви: 33 види були виявлені лише у здорових родичів (домінантна Bacteroidota, 37,5%), тоді як 29 видів були відібрані виключно з пацієнтів з пухлинами, під керівництвом Bacillota та Actinomycetota. Streptococcus pneumoniae був провідним таксоном у обох групах, але його медіанна чисельність зменшилася з ~23,6% у родичів до 14,4% серед пацієнтів. Топ-10 пухлин включали патоген, пов'язаний з пухлинами, Fusobacterium nucleus, а також Veillonella і Actinomyces, тоді як родичі мали більш збалансований профіль (Granulicatella adiacens, G. elegans, Neisseria sp., Haemophilus haemolyticus). Біомаркери, виявлені виключно у пацієнтів — Leptotrichia wadei, Streptococcus equinus, S. gallolyticus та Parvimonas micra — мають особливий клінічний інтерес через їхню встановлену роль у пухлиногенезі, включаючи імуносупресію та прозапальний епітеліальний сигнал до порушення слизової оболонки біоплівки. Streptococcus mutans був значно частішим у пацієнтів (54,5% проти 10%; p=0,02), а S. gallolyticus відповідав тягару групи щодо колоректального раку та синдрому Лінча, що відповідає відомій асоціації з злоякісними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Висновки. Ці пілотні результати виявляють відтворювані відмінності у складі між оральними мікробіомами пацієнтів із солідними пухлинами та їхніми здоровими родичами. Декілька пацієнт-специфічних таксонів виступають як кандидат-маркери або модулятори наявності пухлини. Для підтвердження їхньої діагностичної цінності потрібні подальші перспективні, добре спроєктовані дослідження.