Похідні тромбоцитів є перспективною безксенобіотичною альтернативою сироватці плоду (FBS) для ex vivo розширення мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку (MSC). Використання FBS обмежене через ризики зоонозної передачі та ксеногенних імунних відповідей після трансплантації. Тромбоцити містять значну кількість факторів росту у своїх альфа-гранулах, які виділяються при фізичному порушенні мембрани або фізіологічній активації клітини. Метод вивільнення суттєво впливає на склад і ефективність кінцевого продукту; однак порівняльних досліджень замало. Мета — порівняти тромбоцитний лізат (PL), отриманий шляхом заморозки-відморозки, та тромбоцитний лізат супернатант, багатий на фактори росту (PR-SRGF), отримані активацією CaCl₂, з точки зору їх здатності підтримувати проліферацію і клоногенну активність MSC кісткового мозку. Методи. Для отримання плазми, багатої на тромбоцити, використовувалися 15 донорів PL (2 цикли заморозки-відморозки при −80 °C, центрифугування при 1600×г протягом 15 хвилин, через 45 μm фільтр) та PRSRGF (0.04 M CaCl₂, 40 °C, ~60 хв до утворення згустків; центрифугування при 2200×г, збір супернатантів). MSC були ізольовані з аспіратів кісткового мозку шляхом адгезії до пластику; культивували в середовищах DMEM з 10% FBS або 5%, 7.5%, 10% тромбоцитів при 37 °C, 5% CO₂. Оцінювалися сукупне подвоєння популяції (cPD) та ефективність формування колоній (CFE) у проходах P1 і P4. Результати. PR-SRGF забезпечував вищий рівень поширення MSC, ніж лізат тромбоцитів і сироватка великої рогатої худоби, від проходу 1 до 6 при всіх концентраціях (5%, 7.5%, 10%). У проході 4 Кумулятивне подвоєння популяції (cPD) у PR-SRGF було значно вищим, ніж у лізаті тромбоцитів при всіх концентраціях (p < 0.05 for 5%; p < 0.01 for 7.5% and 10%). MSC, культивовані в PR-SRGF, формували колонії з значно вищою частотою, ніж PL, на рівнях P1 і P4 — що свідчить про кращу підтримку клоногенних прогениторних клітин. Збереження клоногенної активності в пізніх проходах свідчить про те, що тромбоцитний супернатант, багатий на фактори росту, ефективніше підтримує популяцію клітинних прекурсорів із високим проліферативним потенціалом, ніж тромбоцитний лізат. Висновки. Метод вивільнення тромбоцитного фактора суттєво впливає на ефективність продукту. Супернатантний лізат тромбоцитів, багатий на фактори росту та утворений активацією CaCl₂, перевершує тромбоцитний лізат за здатністю підтримувати проліфераційну та клоногенну активність. Для клінічного застосування потрібна подальша стандартизація виробничих протоколів і критерії забезпечення якості.