Передумови. Цукровий діабет 2 типу — одне з найпоширеніших метаболічних захворювань, що характеризується хронічною гіперглікемією та численними супутніми ускладненнями. Одним із підходів контролю гіперглікемії після їжі є інгібування α-глюкозидази. З огляду на можливі побічні ефекти інгібіторів синтетичних α-глюкозидаз, особливо акарбозу, існує нагальна потреба у виявленні природних джерел біоактивних сполук з подібною активністю. Salvia officinalis багата на біоактивні сполуки і є перспективним природним джерелом для лікування метаболічних порушень, пов'язаних із цукровим діабетом. Мета. Оцінити гальміюючий вплив гідроетанічних екстрактів, отриманих із листя S. officinalis, на активність α глюкозидази in vitro. Методи. Вплив 50% і 70% гідроетанальних екстрактів S. officinalis на активність α-глюкозидази було оцінено, як описано у [1]. Для порівняння інгібуючої сили необроблених екстрактів інгібування α-глюкозидази оцінювалося при трьох концентраціях екстракту, що відповідають загальному вмісту поліфенолів 50, 100 і 200 μg GAE/mL. Акарбоза використовувалася як референсний інгібітор. Для кінетичного аналізу активність α-глюкозидази вимірювалася при різних концентраціях pNPG (0-3 mM) за відсутності або наявності екстрактів акарбози або S. officinalis при відповідних значеннях IC₅₀. Режим інгібування оцінювався за допомогою графіків Лайнвівера-Берка [2]. Результати. Високий потенціал біоактивних сполук, присутніх у 50% та 70% екстрактів S. officinalis, для інгібування α-глюкозидазної активності in vitro підтверджено. Обидва екстракти ефективно інгібували фермент, при цьому 70% екстракт демонстрував сильнішу інгібуючу активність (IC₅₀ 56,8 μg/mL), ніж 50% екстракт (IC₅₀ 168,0 μg/mL). Вища інгібіторна активність 70% екстракту може бути пов'язана з вищим вмістом поліфенолів (287,7 ± 2,3 мкг HAE/мл), який був у 1,7 рази вищим, ніж у 50% екстракту (168 ± 1,9 μg GAE/mL). Інгібуючий ефект обох екстрактів був сильнішим, ніж у позитивної контрольної групи акарбози (IC₅₀ 6,0 μg/mL). 70% екстракт S. officinalis демонстрував змішану схему інгібування α-глюкозидази. Висновки. Результати свідчать, що потенціал листя S. officinalis слугує джерелом біоактивних сполук для розробки трав'яних ліків та функціональних продуктів для профілактики та корекції метаболічних порушень, пов'язаних із гіперглікемією.