Передумови. Матрилінійна гетерогенність козацьких популяцій була недостатньо вивчена. Козацька громада була генетично ізольована до середини XX століття в селі Наріжжя (Нижня Сула, Полтавська область). Вона була заснована у 1704–1706 роках 36 козацькими родинами, з яких 90-97% населення були зареєстровані козаками. Матеріали та методи. Зразки крові для аналізу мтДНК були зібрані у 25 корінних мешканців Нарізьї (7 чоловіків, 18 жінок), що представляли 21 рід, який можна простежити через генеалогію 3-7 поколінь. Секвенування проводилося за допомогою панелі цілого геному Precision ID мтДНК з іонним секвенатором GeneStudio S5. Результати порівнювалися з базою даних DNDEKC сучасних українських мітогеномів (n=889), записами GenBank та базою даних стародавніх мтДНК для реконструкції міграційних слідів гаплотипів. Результати. Виявлено 21 гаплотип мтДНК з 9 макрогаплогруп: H — 47,6% (H1b-T16189C!, H1c, H1c9, H4, H4a1, H5a3a3, H6a1b3, H6a1a2b1, H8-T195C!, H10-T16163C); HV — 9,5% (HV-T16311C, HV4a2b); V — 9,5% (V, V13); I, W, K, U4, U5, J, T — по 4,8% кожен. Порівняно з DNDEKC у базі даних, спектр Наріжжя показав: частоти H, U4, K близькі до національного середнього; U5 потрійний і J, T удвічі нижчий (14,5%, 8,1%, 9,8% відповідно); HV у три рази вищий, а V — удвічі вищий (2,9% і 4,5%). Загалом спектр мтДНК ближчий до популяцій Західної, Центральної та Північної Європи, ніж до східноєвропейських. Висновки. Аналіз ймовірних міграційних шляхів кожного гаплотипу мтДНК нижньосульських козаків, філогенетичних дерев, територій остаточного формування, а також часу і місця їх появи в Україні показав, що більшість гаплотипів, представлених у Наріжжі, сформувалися в Центральній та Північно-Західній Європі (15 гаплотипів) і досягли території України в халколіто-середньовіччі через Волинський коридор (12), західний «від варягів» до шлях переселення греків (2), а також розширення кількості носіїв латенської культури (1). Три гаплотипи сформувалися в степах Чорного та Каспійського морів в залізному середньовіччі, а потім поширилися на Україну. Два гаплотипи (HV-T16311C і T2b13) виникли в палеоліті/неоліті і представляють повністю автохтонний «український» компонент. Один гаплотип (H4a1) виник у Північній Африці/Піренеї під час залізної доби і досяг України через швидку, одноразову передачу, можливо, пов'язану з римською работоргівлею.