Biopolym. Cell. 2026; 42(Special Issue):111.
Інші трансляційні дослідження
За межою антирезорбції: каліксаренаметилен-бісфосфонова кислоти модулює відновлення кісток у оваріоектомірованих щурів
1Лабудзинський Д. О., 1Сіромолот А. А., 1Біолус В. Л., 1Пасічна Е. П., 2Селіхова А. І., 2Черенок С. О., 1Великий М. М.
  1. Інституту Біохімії імені В.П. Палладіна, НАН України
    9, вул. Леонтовича, Київ, Україна, 01054
  2. Інститут органічної хімії НАН України
    Вул. Академіка Кухаря, 5, Київ, Україна, 02094

Abstract

Передумови/Мета. Антирезорбтивна терапія обмежує втрату кісткової тканини, спричинену остеокластами, але надмірне пригнічення оновлення тіла залишається проблемою. Каліксарно-метилен-бісфосфонічна кислота (CMBA) — це супрамолекулярні бісфосфонатичні сполуки з потенційними остеорегуляторними властивостями. У цьому дослідженні оцінювали C145 і C1249 при остеопорозі з дефіцитом естрогену. Методи. Остеопороз був викликаний двосторонньою оваріоектомією у самиць щурів Wistar. Після 12 тижнів тварини отримували вітамін D3, золедронову кислоту або C145/C1249 разом із вітаміном D3 протягом 12 тижнів. Золедронова кислота, C145 і C1249 вводили перорально з дозою 40 μg/kg кожні 2 тижні. Сироватковий дезоксипиридинолін, CTX-1 та P1NP аналізували як маркери кісткового потоку. TRAP, катепсин K, остеокальцин і β-катенін були проаналізовані в кістках за допомогою RT-PCR та імуноблоту. Час протромбіну та активований частковий тромбопластин слугували гемостатичними точками безпеки. Результати. Оваріоектомія спричинила високу втрату кісткової тканини з підвищеною резорбцією та збільшенням формування. ~70% збільшення P1NP порівняно з цілими тваринами, тоді як β-катенін-мРНК зменшилася на 42%. Золедронова кислота спричинила найсильніший антирезорбційний ефект і ~45% зниження P1NP порівняно з контролем оваріоектомії. C145 знизив рівень CTX-1 на ~25%, тоді як C145 і C1249 знизили P1NP на 20–30%, але утримували його вище цілих значень, що свідчило про ослаблення надмірної плинності без порівнянного пригнічення. C1249 і C145 збільшили загальний рівень білка β-катеніну на ~15% і ~25% відповідно. Ці зміни білка не повністю відповідали відповідям мРНК, що свідчить про те, що регуляція виходить за межі транскрипції; однак без оцінки статусу активації β-катеніну або канонічних генів Wnt їх не можна інтерпретувати як доказ активації Wnt/β-катеніну. Зміни в TRAP і катепсині K відповідали менш резорбуючому фенотипу. Гемостатичні параметри залишилися незмінними. Висновки. C145 показав найбільш сприятливий профіль, послаблюючи резорбцію кісток при збереженні залишкової активності формування кісток. Його ефекти супроводжувалися частковим відновленням кількості білків β катеніну, одночасно активуючи канонічний Wnt/β-катенін. Ці результати підтверджують подальшу оцінку аналогів бісфосфонатів на основі калісарена як модуляторів патологічних змін кісткової тканини. Гранти/фінансування. Фінансовано грантами Національної академії наук України для молодих наукових дослідницьких груп, 2024—2025, проєкт No. 0124U002507.
Keywords: остеопороз, оваріоектомія, відновлення кісток, калісарен-метилен-бісфосфонічні кислоти, C145, C1249, CTX‑1, P1NP, β-катенін