Biopolym. Cell. 2026; 42(Special Issue):115.
Інші трансляційні дослідження
Проєктування модульних платформ які несуть зовнішні мембранні везикули Pseudomonas aeruginosa і наночастинки CuO для локальної протипухлинної терапії
- Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Вул. Академіка Заболотного, 150, Київ, Україна, 03143 - Політехнічний університет Каталонії
Рабла де Сант Небріді, 22, Террасса, Іспанія, 08222 - Інститут електронної мікроскопії і наноаналізу, Технічний університет Граца
Штейрергассе, 17, Грац, Австрія, 8010
Abstract
Передумови. Топічне застосування терапевтичних наноструктур потребує біосумісного носія, який запобігає деградації та забезпечує тривале локальне вивільнення. Бактеріальна целюлоза (BC) є ідеальною матрицею завдяки винятковій чистоті, механічній міцності та тривимірній мережі нанопор і каналів, доступних для завантаження терапевтичних матеріалів. Мета. Функціональнізувати BC шляхом розробки модульних матеріалів для локального лікування злоякісних пухлин шкіри, а також стимуляції регенерації тканин. Для цього матриця BC була завантажена різноманітними терапевтичними навантаженнями: Pseudomonas aeruginosa (Pae) зовнішня мембранна везикула (OMV), ATCC 10145; синтезовані наночастинки CuO (NP); та комбінований комплекс OMV-NP. Методи та результати. Pae OMV були ізольовані ультрацентрифугою, а трансмісійна електронна мікроскопія підтвердила домінуючий розмір везикули. У моноцитарній клітині лейкемії лінійний qRT-PCR-аналіз THP-1 показав, що OMV транскрипційно активують три регульовані шляхи загибелі клітин: апоптоз, піроптоз і некроптоз. Це викликало прозапальне мікросередовище в пухлинних клітинах, що свідчить про потенціал OMV стимулювати протипухлинну імунну відповідь і перепрограмувати мікросередовище пухлини. Одночасно CuO NPs продемонстрували терапевтичні властивості, зокрема цитотоксичність проти інгібування патогенних бактерій через біоплівку THP-1 клітинної лінії для прискорення загоєння рани. Обидві OMV і NP були успішно іммобілізовані до матриці BC шляхом пасивної дифузії, що підтверджено конфокальною лазерною скануючою мікроскопією (для OMV) та висококутною скануючою кільцевою трансмісійною електронною мікроскопією у поєднанні з втратою електронної енергії (для елементного картування CuO). Майбутні дослідження нададуть пріоритет вивченню взаємодій на нано- та пікометричному рівнях між цими терапевтичними агентами у складному модулі та їхньому впливу на загоєння шкіри. Висновки. Імуногенні OMV та CuO NP були успішно іммобілізовані в матриці BC, мінімізуючи системну токсичність та можливість цілеспрямованого лікування in situ.
Keywords: бактеріальна целюлоза, везикули, CuO наночастинки
Повний текст: (PDF, англійською)
